Robert Crumb Sketchbook Volume 6 1998–2011 Авт: Robert Crumb Dian Hanson Вид-во: Taschen 107592

«Комікси для дурнів» заповнюють останню сторінку цього останнього тому, де диявольська істота каже стражденному Крамбішу: “ТИ СКОРО ПОМРЕШ!”. Йому було лише 67 років, але у своїй самозакоханій манері Крамбіш був одержимий думками про смерть, коли не малював інтимні та люблячі портрети своєї дружини Аліни та всіх інших жінок, які мучили його лібідо з самого дитинства. Найбільш вражаючими в цій книзі є його історичні картини, деякі односторінкові, інші багатосторінкові смуги, серед яких «Орач Пірс з Англії 14-го століття», «Моє таємне життя» Вальтера, «Грубі жінки темних віків» і «Танець апачів» з паризької листівки 1930-х років. Його рапідографічне штрихування хрестом є чудовим, як ніколи, і ми бачимо довгі стяжки, що демонструють його незгасаючий блиск в аналізі людського стану, у хворобливий, але, тим не менш, кумедний спосіб.

Можна сказати, що тут немає сюрпризів у змісті, оскільки Крамб створив послідовний корпус робіт за останні 40, якщо не 50 років, але кожна сторінка разюче відрізняється від попередньої, завдяки його особистому зіставленню образів. Ви можете витратити годину і виявити, що пройшли лише чверть шляху, а Крамб кожні кілька сторінок нарікає на свою смертність, продовжуючи при цьому процвітати. Це прекрасний окремий том, і обов'язкове доповнення до набору скетчбуків.

“Silly Fool Comics” fills the final page in this final volume, with a devilish creature telling the anguished Crumb, “YOU Will Soon Be DEAD!” He was a mere 67, but in his self-absorbed Crumbish way was obsessing about death, when not making intimate and loving portraits of his wife Aline and all the other women who’d tormented his libido since boyhood. Most impressive in this book are his historic tableau, some single page, others multi-page strips, including Piers the Ploughman of 14th century England, My Secret Life by “Walter,” Rough Women of the Dark Ages and The Apache Dance, from a 1930s Parisian postcard. His Rapidographed cross hatching is superb as ever and we are treated to long screeds displaying his undimmed brilliance at analyzing the human condition, in a morbid but nonetheless amusing way.

One could say there are no surprises in content, as Crumb has produced a consistent body of work over the last 40, if not 50, years, yet each page is also jarringly different from the one before, due to his personal juxtaposition of images. So much is packed in you can spend an hour and find you’re only a quarter of the way through, with Crumb bemoaning his mortality, while continuing to prosper, every few pages. A fine stand-alone volume, and must-have completion for the sketchbook set.