Намисто 102816

“Віють вітри, віють буйні…”.................. 5
“Гей, хто в лісі, обізвися…”................. 18
“Гей, ти, бочечко…”............................ 32
“Ой випила, вихилила…”.................... 49
“Гей, не спиться…”............................. 76
“Гей, чи пан, чи пропав…”................. 138
“Та немає гірш нікому…”................... 202
“За Сибіром сонце сходить…”........... 224
“Стелися, барвінку, низенько...”......... 254

Дитячий світ у збірці “Намисто” Володимира Винниченка (1880—1951) щільно переплітається зі світом дорослих. Їхні турботи і проблеми малі герої оповідань відтворюють в іграх, змушуючи батьків, дідусів і бабусь замислюватися над своїми вчинками та діяти відповідально, адже діти вміють тонко відчувати добро і зло, справедливість і кривду. Письменник майстерно відтворює дитячу безпосередність і романтичну небуденність, що не залишать байдужими ні юних, ні дорослих читачів.