Форма голосу. Комплект із трьох томів 108871

Шьоя — хуліган, для якого немає обмежень. Його не зупиняють жодні заборони. Він будь-що прагне уникати пазурів нудьги.

Коли Шьоко, дівчинка, яка не чує, вперше заходить до класу в початковій школі, то стає улюбленою мішенню для знущань Шьої та його банди. Вона не може дати відсіч. Легка здобич.

Буває, дитяча жорстокість заходить далеко… Шьоко не може залишатися в цій школі. Шьоя зрештою розуміє, що накоїв.

Ці двоє зустрінуться шість років по тому. Чи зможе Шьоя виправити помилки минулого… чи для нього вже запізно?

Минуло п’ять років, відколи Шьоя Ішіда востаннє бачив Шьоко Нішімію — свою колишню однокласницю, якій він заповзято й натхненно отруював життя. Дівчина думала, що залишила ці пекельні дні в минулому, але для Шьої історія не скінчилася.

Він усвідомив, що страшенно завинив перед Шьоко, й хоче перепросити.

Увесь цей час він шукав способу поговорити з нею. Сказати, як йому шкода. Сказати, що він змінився. Сказати, що вважає Шьоко чудовою людиною і що хотів би більше не бути для неї поганцем. Але як висловити все це, щоби Шьоко справді його почула? І що як уже запізно?

«Я боюся? Боюся краще пізнати її?»

Шьоя ладен зробити все можливе, щоб заслужити прощення своєї колишньої однокласниці, Шьоко. Він робив її життя пеклом і підбурював до цього інших, а тепер мучиться докорами сумління. Шьоя подорослішав і зрозумів, що мусить спокутувати провину.

Щоб компенсувати дівчині ті миті щастя, які відібрав у дитинстві, Шьоя та його вигадливий друг Наґацука знаходять Сахару — їхню колишню однокласницю, яку за дружбу із Шьоко вижили зі школи. Возз’єднавши давніх подруг, хлопець почувається й краще, і гірше водночас. Але він іще не підозрює, що це не останній привіт із минулого…