<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<?xml-stylesheet type="text/xsl" href="rss.xsl"?>
<rss version="2.0">
  <channel>
    <title>knigovo.org.ua</title>
    <link>http://knigovo.org.ua/</link>
    <description>Store Name
Address
Country
Phone</description>
    <language>ru</language>
    <ttl>1440</ttl>
    <lastBuildDate>Fri, 10 Sep 2010 06:01:41 +0100</lastBuildDate>
    <generator>ShopOS RSS 2.0 Feed</generator>
    <copyright>Copyright (c) 2010 Булавин Сергей Юрьевич</copyright>
    <managingEditor>vrungel07@gmail.com (Булавин Сергей Юрьевич)</managingEditor>
    <image>
      <title>knigovo.org.ua</title>
      <link>http://knigovo.org.ua/</link>
      <url>http://knigovo.org.ua/http://knigovo.org.uaimages/favicon.ico</url>
    </image>
    <item>
      <title>Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році</title>
      <link>http://knigovo.org.ua/article_info.php/articles_id/9/article/Osoblivostі-organіzacії-navchalno-vihovnogo-procesu-v-pochatkovih-klasah-zagalnoosvіtnіh-navchalnih-zakladah-u-2009-2010-navchalnomu-rocі</link>
      <description>Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році

		Лист МОН № 1/9-396 від 12.06.09 року
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ № 1/9-396 від 12 червня 2009 року Міністерство освіти і науки
  Автономної Республіки Крим,
  управління освіти і науки обласних,
  Київської та Севастопольської
  міських державних адміністрацій
  Інститути післядипломної педагогічної освіти
  Загальноосвітні навчальні заклади Особливості організації навчально-виховного
  процесу в початкових класах загальноосвітніх
  навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання інструктивно-методичний лист «Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладах у 2009-2010 навчальному році». Просимо довести його до відома вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Заступник Міністра       П.Б. Полянський Додаток до листа МОН
  від 12.06.2009 р. № 396 Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009-2010 навчальному році У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від типу, підпорядкування і форми власності 2009-2010 навчальний рік розпочинається 1 вересня Днем знань. Тему першого уроку в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів учитель обирає самостійно. Форми і методи проведення першого уроку обираються з урахуванням можливостей навчального закладу та індивідуальних особливостей учнів класу. Структура 2009-2010 навчального року встановлюється загальноосвітнім навчальним закладом відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 20.02.09 № 1/9-120). Навчальні заняття в початкових класах організовуються за семестровою системою. Перший семестр розпочинається 1 вересня, а закінчується 25 грудня. Другий семестр триває з 11 січня по 29 травня включно. Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно, осінні - з 26 по 31 жовтня, зимові - з 26 грудня по 9 січня, весняні - з 22 по 31 березня. Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації в 4-х класах, навчальних екскурсій, річного оцінювання навчальних досягнень учнів усіх класів. З урахуванням кліматичних умов, місцевих особливостей, специфіки роботи загальноосвітнього навчального закладу за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул, зокрема, впровадження для учнів 1 класу додаткових весняних тижневих канікул, організації та проведення навчальних екскурсій. У 2009/2010 навчальному році залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації від 07.07.2008 р. №1/9-433 щодо розроблення робочих навчальних планів для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів та особливостей вивчення навчальних предметів інваріантної складової навчальних планів. Організація навчання в початкових класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ від 20.06.2006 р. № 469 згідно з рішенням колегії від 24 травня 2006 року):  «Програми для середньої загальноосвітньої школи», 1-4 класи. (К.: Початкова школа, 2006 р.); «Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1-4 класи, авт. Зубалій М.Д. та ін. (Х.: Ранок, 2006 р.); «Фізична культура. Програма для учнів спеціальних медичних груп», 1-4 класи, авт. Майєр В.І. (Х.: Ранок, 2006 р.); «Плавання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1-4 класи. авт. Деревянко В.В., Сілкова В.О. (Х.: Ранок, 2006 р.);  Рекомендовані Міністерством освіти і науки України навчальні програми для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів:  «Програма інтегрованого курсу з математики, читання, Я і Україна, основ здоров&#039;я», 1 клас, авт. Вашуленко М.С., Бібік Н.М., Кочина Л.П., Коваль Н.С., 2006 р.; «Математика», 1-4 класи, авт. Скворцова С.О., Тарнавська С.С., 2006 р.; «Я і Україна. Навколишній світ» за науково-педагогічним проектом «Росток», 1-4 класи, авт. Пушкарьова Т.О., 2006 р.; «Математика», 1-4 класи, авт. Петерсон Л.Г., 2007 р.; «Українська мова», 2-4 класи, авт. Кальчук М.І., Кучинський М.В., 2008 р.  У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за системою розвивального навчання Б.Д.Ельконіна - В.В.Давидова організація навчання здійснюється за навчальними програмами, рекомендованими МОН (наказ від 20.06.2006 р. № 469):  «Навчальні програми (система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна - В.В.Давидова), 1-4 класи (Х.: Центр психології і методики розвиваючого навчання, 2008 р.); «Програми для початкових класів загальноосвітніх шкіл. Система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна - В.В.Давидова» (Х.: ННМЦ «Розвиваюче навчання», 2008 р.).  Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4-х класів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (наказ МОН від 20.08.2008 р. № 755). Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2-х класів здійснюється вербально, у 3-4-х класах - за 12-бальною шкалою. За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися, розпочинаючи з ІІ семестру, за 12-бальною шкалою. Учитель початкових класів повинен враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою. У процесі навчання, зокрема, під час оцінювання, вчителю необхідно виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання - із особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але й з її попередніми успіхами. З метою визначення відповідності освітнього рівня випускників початкової школи вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти в 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів та визначення рівня сформованості в молодших школярів умінь застосовувати набуті знання і вміння на практиці здійснюється державна підсумкова атестація з української мови (мови і читання) та математики (відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 р. № 94, зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 27 лютого 2008 р. за № 151/14842)). У 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин також можуть підлягати атестації результати навчальної діяльності з мови навчання (мови і читання). Бали за атестацію із цих предметів виставляються за результатами річних підсумкових контрольних робіт. Підсумкові контрольні роботи виконують усі учні, окрім тих, які з поважних причин (хвороба, довготривалі перебування на лікуванні, спортивних змаганнях, переїздах в інші місця проживання, природні катаклізми) не можуть бути присутніми у визначений час для написання підсумкових контрольних робіт. У такому разі оцінки за державну підсумкову атестацію виставляються учням за результатами семестрового оцінювання. Додаткові види перевірних робіт у 4-х класах не проводяться. Річне оцінювання, що є підсумковим, здійснюється на основі семестрових балів. З навчальних предметів, які підлягають державній підсумковій атестації, при виставленні річної оцінки враховуються також результати підсумкових контрольних робіт. У 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за програмами системи розвивального навчання Б.Д.Ельконіна - В.В.Давидова державна підсумкова атестація проводиться на загальних підставах. Варіативною частиною кожного з Типових навчальних планів для учнів 1-4-х класів передбачено від 1 до 3 додаткових годин, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних освітніх потреб учня:  на посилення предметів інваріантної складової; на вивчення додаткових курсів; на проведення індивідуальних та групових занять.  Обирати для вивчення слід курси, які реалізуються навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. З цією метою можна скористатися чинними навчальними програмами:  «Риторика», 1-4 роки навчання, авт. Науменко В.О., Захарійчук М.Д.(Т.: Мандрівець, 2009); «Поетика», 2-4 класи, авт. Петровська Т.В. (Т.: Мандрівець, 2009); «Зарубіжна література», 2-4 класи, авт. Мовчун А.І., . (К.: АВДІ, 2007, 2009), (Т.: Мандрівець, 2009); «Логіка», 2, 3, 4 класи, авт. Митник О.Я. (К.: Початкова школа, 2006, 2007; Т.: Мандрівець, 2009); «Розвиток продуктивного мислення учнів 1-4 класів», авт. Гісь О.М. (Т.: Мандрівець, 2009); «Елементи геометрії», 3-4 класи, авт. Седеревічене А.О, Нивидома Л.І. (Т.: Мандрівець, 2009); «Кроки до інформатики. Шукачі скарбів», 2-4 класи, авт. Коршунова О.В. (Т.: Мандрівець, 2009); «Сходинки до інформатики», 2-4 клас, авт. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В., Колесніков С.Я., Рівкінд Й.Я. (К.: «Світич, 2007; Т.: Мандрівець, 2009); «Основи комп&#039;ютерної грамотності», авт. Рівкінд Ф.М., Рівкінд Й.Я. (Т.: Мандрівець, 2009); Початковий курс економічних знань «Цікава економіка», авт. Кашуба Л.В.. (Т.: Мандрівець, 2009); «Права дитини», для 1-4 класів, авт. Мовчун А.І., Харсіка Л.І. (Т.: Мандрівець, 2009); «Азбука споживача», 1-2 роки навчання, авт. Бородачова Н.В., Лаврентьєва Г.І. (Т.: Мандрівець, 2009); «Основи споживчих знань», 1-12 роки навчання, авт. Гільберг Т.Г., Довгань А.П., Капіруліна Т.Л. та ін. (К.: Навчальна книга, 2008); «Християнська етика в українській культурі», 1-4 роки навчання, авт. Чернуха В.Г., Бєлкіна Е.В. (Т.: Мандрівець, 2009); «Хореографія», 1-4 класи, авт. Тараканова О.П. (Т.: Мандрівець, 2009).  Особливістю курсу риторики є практичне спрямування на виховання комунікативної культури дітей, навчання конструктивному спілкуванню, формування в них комунікативної грамотності та психологічної компетентності. Метою курсу є забезпечення формування особистості, яка б володіла знаннями, уміннями і навичками ефективного спілкування, збагачувала свій комунікативний досвід, зберігала культурно-мовленнєві традиції українського народу. Риторика має особливий потенціал для формування духовної культури, що є основою для виховання інших якостей, таких як толерантність, чесність, доброта, справедливість, відповідальність за власні слова та дії, повага до співрозмовника. Елементи змісту риторики можна використовувати під час вивчення предметів інваріантної частини: навчання грамоти, читання. Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України: «Риторика», 1, 2, 3, 4 роки навчання, авт. Науменко В.О., Захарійчук М.Д. (К.: Літера, 2009). Метою вивчення курсу «Зарубіжна література» є залучення молодших школярів до скарбниці світової літератури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, формування в учнів здатності сприймати найкраще і найцінніше, що виробило людство протягом століть, розширення в них культурно-пізнавальних інтересів. Програма побудована за принципом поступового ускладнення матеріалу. Коло дитячого читання розширюється шляхом представлення різних за жанрами й темами творів і окремих книжок нових авторів світової літератури відповідно до віку дітей. Логіка навчального матеріалу структурована з урахуванням принципів наступності й послідовності в процесі вивчення тем від 2-го до 4-го класу, міжпредметних зв&#039;язків, передбачено дотримання принципу наступності між початковою та основною школою. Тематично-жанровий та художньо-естетичний принципи є визначальними у виборі творів для читання. При доборі текстів для кола дитячого читання враховувалися кращі здобутки світової класики, зокрема твори письменників, відзначених Андерсенівською премією (занесених у Почесний список та відзначених Золотою медаллю Андерсена). Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України: «Зарубіжна література», 2, 3, 4 класи, авт. Мовчун А.І. (К.: АВДІ, 2006, 2009). Курс «Поетика» розрахований на викладання в 2-4-х класах. Метою курсу є створення сприятливих умов для творчої діяльності, підвищення рівня оволодіння українською мовою; ознайомлення учнів з основними категоріями й поняттями методології творчості; надання можливості дітям проявити себе у творчості. Основними завданнями курсу є: прищеплення любові до рідної мови через поезію; сприяння розвитку в школярів мови, уяви, мислення, фантазії; виховання художнього смаку та естетичної культури учнів. Програмою передбачено розкриття багатосторонніх можливостей творчості, перехід від простих завдань до складних, підвищення здатності учнів мислити, поступово ускладнюючи систему образів. Вивчення курсу здійснюється за навчальним посібником: «Поетика», 2-4 класи, авт. Петровська Т.В. (К.: Генеза, 2009); Навчальною програмою «Логіка» передбачено вивчення дисципліни з другого класу (після завершення періоду навчання грамоти) протягом наступних трьох років. Метою курсу є ознайомлення учнів із законами і формами правильного мислення. Завданнями курсу передбачено ознайомлення учнів із змістом основних логічних понять, законів логіки, логічних дій та операцій; із логічними прийомами отримання знань; з основними видами і принципами розв&#039;язання логічних задач. Логічними прийомами отримання знань виступають:  розгляд об&#039;єкта, що вивчається з різних сторін, та виділення найбільшої кількості властивих йому ознак, рис, якостей тощо (на основі операцій аналізу і синтезу); порівняння виділених рис, якостей, властивостей з метою вибору найбільш вагомих, головних (на основі логічних операцій порівняння та абстрагування); встановлення причинно-наслідкових зв&#039;язків та залежностей; формування нових положень (на основі операції узагальнення); обґрунтування (доведення) їх правильності.  У кожному розділі курсу пропонується низка проблемно-пошукових завдань, для розв&#039;язання більшості з яких не потрібні спеціальні знання, вони не мають певних загальних способів, прийомів розв&#039;язання. Це завдання на розвиток пізнавальних (психічних) процесів: пам&#039;яті, уваги, уяви, швидкості реакції, асоціативності мислення. Успішне оволодіння даним курсом протягом трьох років допоможе кожній дитині досягти творчого рівня при опануванні основ усіх шкільних дисциплін. Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками: «Логіка», 2, 3, 4 класи, авт. Митник О.Я. (К.: Початкова школа, 2006, 2007, 2008, 2009). Особливістю навчальної програми «Розвиток продуктивного мислення учнів 1-4 класів» є формування мислення дітей 6-10-річного віку за принципом інтеграції логіки, математики та психології. Зміст курсу зорієнтовано на розвиток основних аспектів розумової діяльності. Його мета - стимулювати мислення дітей, навчити їх основних операцій та прийомів мислення, закласти основи логічного, комбінаторного та операційного мислення, розвинути кмітливість, просторову уяву, пам&#039;ять та увагу. Програма враховує розвиток основних аспектів мислення як на вербальному, так і невербальному рівні. Завдання курсу полягають у формуванні в дітей здатності до аналізу та синтезу, абстрагування та конкретизації, вміння класифікувати та узагальнювати, порівнювати та виділяти суттєве, мислити за аналогією, бачити відмінності та закономірності, знаходити причинно-наслідкові зв&#039;язки; у формуванні вміння мислити асоціативно та шукати нестандартні підходи до розв&#039;язання задач. На інтуїтивному та процедурному рівнях діти отримають початкові уявлення про такі фундаментальні наукові поняття, як симетрія, парність, інваріантність, відображення, правильна стратегія. Сформовані в процесі навчальних занять навички мислительної діяльності допомагатимуть дітям у свідомому засвоєнні будь-якого навчального матеріалу. У програмі збережено принцип спіральності та циклічності. Важливою особливістю програми є те, що вона базується на досягненнях сучасної психології. Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками: «Розвиток продуктивного мислення учнів 1-4 класів», авт. Гісь О.М. (К.: Інститут сучасного підручника, 2009); Головною метою курсу «Елементи геометрії» є забезпечення цілісності здійснення геометричної пропедевтики знань учнів початкових класів. Особливістю вивчення курсу є інтегрований підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів. Основними завданнями курсу є:  формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів, умінь планувати свої дії; формування просторових уявлень молодших школярів; активізація пізнавальної діяльності учнів; розвиток інтелектуальних і творчих здібностей; розвиток пізнавальних здібностей школярів (пам&#039;яті, уваги, мислення, математичного мовлення тощо).  Програмою не передбачено ґрунтовне вивчення означень та доведення тих чи інших тверджень, формул тощо. Діти вчаться розпізнавати геометричні фігури на малюнках, моделях, у навколишньому середовищі, оволодіти елементарними графічними вміннями. Навчальний матеріал програми структурований за темами, які вивчаються впродовж двох років у певній послідовності, дозволяючи таким чином поступово ускладнювати і доповнювати одна одну більш складними поняттями. Гнучка система реалізації завдань курсу забезпечує умови для інтелектуального розвитку особистості молодшого школяра. До програми розроблено мультимедійний супровід у формі презентацій. Навчальні програми «Азбука споживача» та «Основи споживчих знань» є програмами початкової економічної освіти в умовах формування ринкової економіки з практичним спрямуванням для учнів початкової школи. «Азбука споживача» - це навчальний курс за вибором, розрахований на два роки. Курс «Основи споживчих знань» розрахований на вивчення протягом 4-х років у початкових класах. Мета зазначених курсів - сприяти формуванню в учнів культури споживача, необхідної для якісного та безпечного споживання, що базується на засвоєнні прав споживача, визнаних світовою спільнотою та законодавством України. Навчальні курси «Азбука споживача» та «Основи споживчих знань» спрямовані на формування в учнів відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» поваги до закону як загальносуспільних правил, встановлених державою для захисту прав та інтересів споживачів через створення уявлення про відповідальність споживача за свій вибір на ринку, засвоєння навичок і вміння правильно поводитися в різних ситуаціях, зокрема в стосунках із продавцем при виборі товару та здійсненні покупки тощо. Розвивальний аспект курсів передбачає формування особистого споживчого досвіду учня, усвідомлення необхідності вдосконалювати і підвищувати свою споживчу грамотність протягом усього життя, що пов&#039;язано з оновленням ринку товарів і послуг, засобів рекламування, інтегруванням України в європейську та світову спільноту. Виховний аспект курсів передбачає формування в учнів свідомого ставлення до економії та бережливості, культури споживання, розуміння ролі грошей, виваженого сприйняття реклами, а також усвідомлення потреб і можливостей родини та окремих її членів. Важливим виховним фактором є використання і поширення учнем набутих споживчих знань серед близького оточення. Набуття учнем споживчих знань сприяє підвищенню самооцінки, основою якої є навчальна праця і відчуття своєї корисності для інших людей завдяки засвоєним знанням та навичкам. Важливим аспектом навчальних курсів є їх персоніфікований характер, тобто безпосереднє відношення всіх тем і понять до життя та інтересів кожної дитини особисто. «Я є споживач», - усвідомлює учень уже на початку вивчення курсу. Із цим усвідомленням, яке підвищує самооцінку дитини, продовжується ознайомлення та засвоєння ним подальших понять. Такий підхід дозволяє учням відчувати персональну причетність до світу товарів і послуг, створених для задоволення споживчих потреб людини. Навчальні курси сприяють соціальній адаптаціїї молодших школярів до життєвих реалій. Активізується здатність учнів як споживачів до особистої внутрішньої дисципліни в дотриманні правил грамотної споживчої поведінки. Кожний з обраних предметів включає елементи інтернаціонального виховання учнів через спільність споживчих потреб, які поєднують людей різних країн. Вивчення зазначених курсів здійснюється за навчальними посібниками:  «Азбука споживача», 1, 2 роки навчання, авт. Бородачова Н.В., Лаврентьєва Г.І. (К.: Інститут споживчих програм, 2007, 2008, 2009). «Абетка юного споживача». Навчально-методичні матеріали для 1 класу, авт. Магалецька Т.Д., Подолюк С.М., Пужайчереда Л.М. (К.: Навчальна книга, 2008); «Перші сходинки споживання». Навчально-методичні матеріали для 2 класу, авт. Подолюк С.М. (К.: Навчальна книга, 2008); «Споживання у родині». Навчально-методичні матеріали для 3 класу, авт. Магалецька Т.Д. (К.: Навчальна книга, 2008); «Споживання і громада». Навчально-методичні матеріали для 4 класу, авт. Пужайчереда Л.М. (К.: Навчальна книга, 2008);  Мета курсу «Цікава економіка» - сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; формування економічного мислення і виховання культури поведінки в умовах ринкового суспільства; засвоєння духовних цінностей у різноманітних сферах: комунікативній, пізнавальній, екологічній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній. Програма зорієнтована на реалізацію таких завдань: ознайомлення молодших школярів з основами економічних істин, понять, категорій, явищ, процесів із навколишнього життя; ознайомлення молодших школярів із доступними для них економічними взаємозв&#039;язками; набуття початкових практичних навичок культури споживання в умовах ринкових відносин; формування конкурентної особистості. Програма зорієнтована на активне використання діяльнісного підходу до навчання учнів. Значна роль у ній відводиться методам активного навчання, які прогнозують розвиток у школярів здібностей проводити спостереження, порівнювати, аналізувати і зіставляти, встановлювати зв&#039;язки, класифікувати, систематизувати, робити узагальнення та висновки. Програмою передбачено використання рольових, дидактичних та ейдетичних ігор, дискусій, залучення засобів образотворчого мистецтва, використання літературного та енциклопедійного матеріалу, екскурсій, а також організацію фронтальної, парної та групової роботи учнів. Курс економіки для учнів початкових класів пов&#039;язаний з математикою, логікою, образотворчим мистецтвом, основами безпеки життєдіяльності, природознавством, розвитком мовлення. Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками:  «Цікава економіка», 1 клас, авт. Кашуба Л.В., Жихарєва О.М., Романушко О.М. (К: Новий друк, 2005); «Цікава економіка», 2 клас, авт. Кашуба Л.В., Жихарєва О.М., Романушко О.М. (К: Новий друк, 2005);  Головною метою вивчення предмета «Права дитини» є ознайомлення молодших школярів із правами дитини, які гарантуються Конвенцією ООН, сприяння осмисленню ними найважливіших гарантованих державою законів, спрямованих на захист прав дітей, формуванню правового світогляду учнів, розумінню прав і свобод людини, розвитку ціннісних орієнтирів, ідеалів та переконань. Зазначений курс зорієнтований на формування в дітей молодшого шкільного віку правової культури, що складається передусім зі свідомого ставлення до своїх прав і обов&#039;язків, поваги до законів і правил людського співжиття, готовності дотримуватися їх. Вивчення курсу сприятиме усвідомленню необхідності розбудови правової держави, вихованню в молодших школярів необхідності дотримання правових обов&#039;язків як важливої умови профілактики правопорушень і шкідливих звичок. Курс «Права дитини» є логічним продовженням таких навчальних предметів, як: «Я і Україна», «Основи здоров&#039;я» - і є пропедевтичним до вивчення предметів «Правознавство» та «Етика», що вивчаються в основній школі. В основу уроків «Права дитини» в 3-4-х класах рекомендуємо покласти читання і правовий аналіз посібника С.Б. Гавриша «Маленькі історії про великі істини. Права та свободи дитини» (Х.: Ранок, 2004, 2006); «Права дитини». Робочі зошити д ля учнів 3, 4 класів, авт. А.І. Мовчун (Х.: Ранок, 2004, 2006). Розповіді-історії цієї книги допоможуть учням усвідомити найважливіші статті Конвенції про права дитини, а вчителеві - формувати активну життєву позицію молодших школярів, їхню повагу до прав і свобод людини й громадянина. Метою курсу «Християнська етика в українській культурі» є сприяння духовно-моральному розвитку дітей і прищеплення їм любові до ближнього, до України через ознайомлення з національними культурними надбаннями, з християнськими моральними цінностями: людяністю, милосердям, пошаною до батьків і старших, працелюбством, доброчесністю, гостинністю, вдячністю тощо, які водночас глибоко виявляються в українській культурі і за своєю суттю є загальнолюдськими. Цей процес передбачає наступні етапи: отримання інформації (ознайомлення з основними чинниками духовного розвитку); формування позитивного ставлення до предмета вивчення; засвоєння матеріалу (розуміння важливості дотримання певних етичних норм поведінки): формування переконань щодо важливості обраної моделі поведінки; бажання і внутрішня потреба наслідування зразкам християнської моралі; втілення в життя отриманих знань. У програму введено категоріальний апарат етичних понять («совість», «чесноти», «милосердя», «доброчинність», «відповідальність» тощо), розкриття яких здійснюється відповідно до вікових та психологічних особливостей учнів. Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками, схваленими до використання Міністерством освіти і науки України: «Дорога добра», 1 клас, авт. Огульчанський Я.Ю., (К.: КМПУ ім. Б.Д.Грінченка; АДЕФ КМПУ ім. Б.Д.Грінченка, 2006, 2007); «Дорога милосердя», 2 клас, авт. Чернуха В.Г., Бєлкіна Е.В. (К.: КМПУ ім. Б.Д.Грінченка, 2007); «Дорога доброчинності», 3 клас, авт. Огульчанський Я.Ю., Сіданич І.Л. (К.: КМПУ ім. Б.Д.Грінченка, 2007); «Дорога мудрості», 4 клас, авт. Чернуха В.Г., Бєлкіна Е.В. (К.: КМПУ ім. Б.Д.Грінченка, 2007). Основна мета навчання за програмою «Кроки до інформатики. Шукачі скарбів» полягає у формуванні інтелектуально розвиненої особистості, яка володіє вміннями й навичками доводити і спростовувати, методами аналізу й синтезу, абстрагування й узагальнення. Мета вивчення зазначеного курсу в початковій школі - надати учням знання, які складають уявлення про інформаційну картину світу та інформаційні процеси, які сприятимуть засвоєнню основних теоретичних понять у базовому курсі інформатики і формуванню алгоритмічного та логічного мислення; сформувати навички і вміння використовувати комп&#039;ютерну техніку як практичний інструмент для роботи з інформацією в навчальній діяльності та повсякденному житті. Пропедевтичний розвивальний курс «Кроки до інформатики. Шукачі скарбів» має чітко виражену практичну спрямованість і відповідає основам будь-якого базового курсу інформатики. Програмою курсу передбачено проведення практичних робіт на кожному уроці з урахуванням вікових особливостей і державних санітарних правил (ДСанПіН 5.5.6.009-98). Практичні роботи розраховані на 15 хвилин. Вивчення курсу здійснюється за навчальними зошитами-посібниками: «Інформатика», 2, 3, 4 клас, авт. Коршунова О.В. (Х.: Весна, 2009). Курс «Сходинки до інформатики» є пропедевтичним і призначений для учнів 2-4-х класів. Вивчаючи його, учні набувають основних навичок роботи з комп&#039;ютером, отримують уяву про його можливості, навчаються використовувати комп&#039;ютер для складання текстів та малювання, знайомляться з поняттям алгоритму, основними алгоритмічними структурами та вчаться складати алгоритми; працюючи з навчальними комп&#039;ютерними програмами, закріплюють знання та навички, набуті при вивченні інших предметів, розвивають логічне мислення, пам&#039;ять, увагу, просторову уяву та творчі здібності. При вивченні цього курсу передбачено кілька напрямів навчальної та розвиваючої діяльності учнів. Перший напрям - пізнавальний. У цьому напрямку учні повинні засвоїти відомості про призначення комп&#039;ютера, про можливості його використання, про його складові частини, основні принципи його роботи. Багато уваги приділяється обговоренню питань застосування сучасних комп&#039;ютерів. Важливою частиною цього напрямку є ознайомлення учнів із властивостями інформації, з інформаційними процесами в оточуючому світі та в комп&#039;ютері. Другий напрям - прикладний. У цьому напрямку учні здобувають навички роботи з клавіатурою, навички пошуку та запуску потрібних програм, підготовки та редагування текстів у текстовому редакторі, складання простих мелодій у музичному редакторі, створення малюнків у графічному редакторі тощо. Третій напрям - алгоритмічний. У 3-4-х класах учні засвоюють поняття алгоритму, розрізняють їх основні види, вчаться складати i записувати прості алгоритми для виконавців, відшукувати та застосовувати алгоритми у своїй практичній та учбовій діяльності. Четвертий напрям - розвиваючий. На цих уроках учні розвивають свої творчі здібності та логічне мислення шляхом виконання різноманітних творчих завдань, як у процесі роботи з навчально-розвивальними програмами (конструктори, кросворди, логічні ігри та інші), так i на теоретичній частині уроку. П&#039;ятий напрям - підтримка, корекція i пропедевтика знань, умінь i навичок з основних предметів. Це досягається шляхом роботи з різноманітними навчальними, навчально-контролюючими та пропедевтичними програмами з української та іноземної мови, математики, природознавства тощо. Для забезпечення вивчення курсу використовують ліцензійні програмні засоби: операційна система Microsoft Windows (включаючи текстовий редактор WordPad та графічний редактор Paint); підручник «Сходинки до інформатики», авт. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В., Колесников С.Я., Ривкінд Й.Я.; комплекс навчально-розвивальних ігрових програм «Сходинки до інформатики Плюс: комплекс навчально-розвивальних програм для 1-7 кл.», авт. Андрусич О.О. та робочі зошити «Сходинки до інформатики» для 2, 3, 4 класів, авт. Андрусич О.О., Гордієнко С.І (К.: Світич, 2007, 2008, 2009). Курс «Основи комп&#039;ютерної грамотності» призначений для учнів 3-4-х класів. Метою курсу є пропедевтика теоретичних знань учнів з основ інформатики, формування початкових практичних навичок застосування комп&#039;ютера в повсякденній і навчальній діяльності, здійснення комп&#039;ютерної підтримки вивчення інших предметів початкової школи. Завданнями курсу є: розвиток в учнів логічного мислення, пам&#039;яті, просторової уяви, уваги, творчих здібностей; ознайомлення учнів із можливостями комп&#039;ютера; навчання використовувати комп&#039;ютер для складання текстів та створення малюнків; ознайомлення з поняттям інформації та алгоритму на інтуїтивно-понятійному рівні; навчання складати алгоритми різних дій, здійснювати комп&#039;ютерну підтримку знань, набутих у процесі вивчення інших предметів. Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками: «Основи комп&#039;ютерної грамотності», 3, 4 класи, авт. Рівкінд Ф.М., Рівкінд Й.Я. (К.: Освіта, 2006) Метою хореографічного навчання в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів є сприяння естетичному вихованню і фізичному розвитку дітей. Завдання програми «Хореографія» - дати учням початкову хореографічну підготовку, ви­явити нахили дітей і задовольнити їх потребу в руховій активності; розвинути почуття ритму, хореографічну виразність, координацію рухів і на цій основі виховувати художній смак, уміння повноцінно сприймати мистецтво танцю. Зміст та обсяг програми включає такі розділи: «Ритміка», «Танцювальна азбука» (елементи класичного, народного, бального танців), «Танці» (танцювальний репертуар) та вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Кожен урок має включати всі основні розділи програми. Час, відведений на кожний розділ, можна варіювати залежно від теми, мети і завдань уроку. Важливо так організувати навчання, щоб перехід від одного виду діяльності до іншого був логічним і природним. Впроваджуючи в початкових класах курси за вибором, слід дотримуватися вимог «Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (ДСанПіН 5.2.008-01) щодо гранично допустимого тижневого навантаження учнів початкових класів. Навчальні досягнення учнів з обраних предметів варіативної складової навчальних планів не оцінюються. Жоден з курсів не може бути нав&#039;язаний учням та вчителям. Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу. Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану. У загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин, у спеціалізованих школах (класах) дозволяється за рахунок загального навчального навантаження збільшувати гранично допустиме навантаження учнів до меж, встановлених санітарно-гігієнічними нормами «Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (ДСанПіН 5.2.008-01). У початковій школі з першого року навчання може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні української чи іншої мови навчання (мови і читання), української мови (мови і читання) у школах із навчанням мовами національних меншин, іноземної мови відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128). Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про поділ класів на групи і при меншій від нормативної наповнюваності за наявності бюджетних асигнувань та залученні додаткових коштів. Організація навчальних екскурсій у 1-4-х класах, їх зміст та форми проведення визначені листом Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 р. № 1/9-61. Проведення екскурсій може здійснюватися як професійним екскурсоводом, так і безпосередньо вчителем. Обов&#039;язковою умовою проведення екскурсії є цільовий інструктаж учнів із техніки безпеки, правил поведінки під час переходу чи проїзду до місця екскурсії та її проведення.</description>
      <guid>http://knigovo.org.ua/article_info.php/articles_id/9/article/Osoblivostі-organіzacії-navchalno-vihovnogo-procesu-v-pochatkovih-klasah-zagalnoosvіtnіh-navchalnih-zakladah-u-2009-2010-navchalnomu-rocі</guid>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 1970 01:00:00 +0100</pubDate>
    </item>
    <item>
      <title>Тестування з усіх предметів пройде з 2 червня по 23 червня 2010 року. Результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) будуть оприлюднені до 14 липня 2010 року</title>
      <link>http://knigovo.org.ua/article_info.php/articles_id/7/article/Testuvannya-z-usіh-predmetіv-proide-z-2-chervnya-po-23-chervnya-2010-roku--Rezultati-zovnіshnogo-nezalezhnogo-ocіnyuvannya--ZNO--budut-oprilyudnenі-do-14-lipnya-2010-roku</link>
      <description>Як повідомляє прес-служба Українського центру оцінювання якості освіти, у Міністерстві освіти і науки України затверджено наказ №1081 від 1 грудня 2009 року ″Про зміни в термінах проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2010 році.″ У цьому документі встановлено терміни проведення основних етапів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у 2010 році, зокрема, реєстрації осіб, які бажають узяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні у 2010 році та строків проведення тестувань з предметів. Відтак, реєстрація для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні проходитиме з 15 грудня 2009 року до 31 березня 2010 року. Зовнішнє незалежне оцінювання відбуватиметься у 2010 році у наступні строки:  українська мова і література - 2, 3, 4 червня іноземна мова - 7 червня біологія - 9 червня географія - 11 червня математика - 14, 15 червня історія України - 17, 18 червня хімія - 21 червня фізика - 23 червня  Результати ЗНО-2010 будуть оприлюднені не пізніше 14 липня 2010 року.
По матеріалам: Освіта.ua</description>
      <guid>http://knigovo.org.ua/article_info.php/articles_id/7/article/Testuvannya-z-usіh-predmetіv-proide-z-2-chervnya-po-23-chervnya-2010-roku--Rezultati-zovnіshnogo-nezalezhnogo-ocіnyuvannya--ZNO--budut-oprilyudnenі-do-14-lipnya-2010-roku</guid>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 1970 01:00:00 +0100</pubDate>
    </item>
    <item>
      <title>Про порядок закінчення навчального року та проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах в 2009/2010 навчальному році</title>
      <link>http://knigovo.org.ua/article_info.php/articles_id/8/article/Pro-poryadok-zakіnchennya-navchalnogo-roku-ta-provedennya-derzhavnoї-pіdsumkovoї-atestacії-u-zagalnoosvіtnіh-navchalnih-zakladah-v-2009-2010-navchalnomu-rocі</link>
      <description>МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ №1/9-50 від 01 лютого 2010 року Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим,
  управлінням освіти і науки обласних,
  Київської та Севастопольської міських
  державних адміністрацій
  Інститутам післядипломної педагогічної освіти
  Загальноосвітнім навчальним закладам Про порядок закінчення
  навчального року та проведення
  державної підсумкової атестації
  у загальноосвітніх навчальних закладах
  в 2009/2010 навчальному році Закінчення 2009/2010 навчального року і проведення державної підсумкової атестації учнів загальноосвітніх навчальних закладів визначено Типовими навчальними планами, перелік яких подано у листі Міністерства освіти і науки України №1/9-120 від 20.02.2009 р., та Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 р. № 94, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.02.2008 р. № 151/14842) у новій редакції, що затверджено наказом МОН від 21.12.2009 р. № 1151, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18 січня 2010 р. № 39/17334. Відповідно до ст.1 Закону України &quot;Про загальну середню освіту&quot; навчальний рік з урахуванням навчальної практики та державної підсумкової атестації має бути завершено не пізніше 1 липня 2010 року. У цьому навчальному році навчальні заняття у 1-11 класах завершуються 27 травня 2010р. Після завершення занять у 1-4-х класах проводяться навчальні екскурсії, а у 5-8-х і 10-х класах - навчальні екскурсії та навчальна практика. Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 р. № 1/9-61 орієнтовно у такі строки:  з 31 травня по 3 червня (4 дні) - для учнів 1-4-х класів (не більше 3-х академічних годин на день); з 31 травня 15 червня (10 днів) - для учнів 5-6-х класів (по 3 академічні години), 7-8-х класів (по 4 академічні години), 10-х класів (по 5 академічних годин на день).  Керівники навчальних закладів можуть вносити корективи до строків організації навчальних екскурсій та навчальної практики з урахуванням місцевих умов, специфіки навчального процесу, профілю навчання та необхідності надолуження виконання навчальних програм у зв&#039;язку з вимушеним призупиненням навчальних занять, спричинених захворюваністю учнів на грип та гострі респіраторні інфекції, та іншими причинами. Після завершення навчальних занять у загальноосвітніх навчальних закладах 27-28 травня проводиться свято &quot;Останній дзвоник&quot;. Для проведення державної підсумкової атестації Міністерством освіти і науки України підготовлені й затверджені білети і збірники завдань відповідно до чинних навчальних програм. У цьому листі вказані збірники завдань, які станом на 01.02.2010 року вже підготовлені. Звертаємо увагу на те, що відповідно до листа МОН від 15.12.2009р. №1/9-879 завершується робота щодо розроблення й інших збірників завдань для державної підсумкової атестації. Додаткова інформація про них буде подана до 20 лютого цього року. Рішення про використання того чи іншого збірника завдань приймає загальноосвітній навчальний заклад. У випускних 9-х класах державна підсумкова атестація проводитиметься з 1 по 18 червня. Державна підсумкова атестація, що проводиться у письмовій формі, розпочнеться о 9.00, а в усній формі - для першої групи - о 9.00, для другої групи - о 14.00. Інший час початку проведення державної підсумкової атестації має бути погоджений навчальними закладами з відповідними органами управління освітою. Державна підсумкова атестація з української мови для випускників 9-х класів (диктант) проводитиметься 1 червня. Державна підсумкова атестація для випускників 11-х класів проводиться з трьох предметів з 11 по 18 травня у вигляді шкільних підсумкових контрольних робіт. Конкретну дату їх проведення визначають Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. При складанні розкладу проведення державної підсумкової атестації необхідно передбачити не менше двох-трьох днів для підготовки до проходження атестації з кожного предмета. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 року №1319 &quot;Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. №1095 і від 31 грудня 2005 р.№ 1312&quot; зовнішнє незалежне оцінювання визначене як вступне випробування до вищих навчальних закладів. Державна підсумкова атестація у початковій школі У початковій школі державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів четвертих класів з української мови (мова і читання) та математики. У навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин можуть підлягати атестації результати навчальної діяльності з мови навчання (мова і читання). Підсумкова робота з української мови (мови навчання) проводиться з метою перевірити мовленнєві уміння учнів будувати речення, зв&#039;язні тексти, висловлювати міркування, власну думку за допомогою різних мовних засобів, практично застосовувати мовні знання з фонетики, лексики, граматики, орфографії відповідно до державних вимог щодо рівня навчальних досягнень учнів із зазначеного предмета. Учні виконують вісім завдань різного рівня складності, серед яких п&#039;ять тестових завдань закритого типу з вибором однієї правильної відповіді, два відкритих завдання, виконання яких передбачає коротку письмову відповідь, і одне творче - зв&#039;язне висловлювання (5-7 речень) на задану тему. Кожне правильно виконане тестове завдання закритого типу оцінюється в один бал, кожне відкрите завдання - двома балами (у разі, якщо таке завдання виконане частково, учні одержують один бал), творче завдання - трьома балами: 1 бал - за зміст висловлювання; 1 бал - за грамотність (враховуються орфограми, передбачені навчальними програмами початкової школи); 1 бал - за висловлення власної думки. Підсумкові контрольні роботи з російської мови (мови навчання) укладені за аналогією з підсумковими роботами з української мови. У загальноосвітніх навчальних закладах (класах) з навчанням польською, молдовською, кримськотатарською, угорською, болгарською, румунською мовами рекомендуємо проводити підсумкові контрольні роботи з української мови та з мови навчання у формі диктанту. Підсумкова контрольна робота з читання (мова навчання) спрямована на перевірку розуміння учнями змісту прочитаного тексту; обізнаності з колом дитячого читання, доступного цьому вікові; володіння літературознавчими поняттями на елементарному рівні; умінь узагальнювати зміст прочитаного (розкривати головну думку); практичних умінь роботи над текстами різних жанрів (казкою, оповіданням, віршем, байкою, легендою); умінь виконувати творчі завдання на основі прочитаного, висловлювати власну думку з приводу прочитаного. Робота складається з тексту для самостійного читання та восьми письмових завдань, п&#039;ять із яких - тестові завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді, два - завдання відкритого типу з короткою відповіддю (на встановлення відповідності; на встановлення правильної послідовності тощо) і одне творче завдання з розгорнутою відповіддю. Підсумкові контрольні роботи з читання українською мовою у загальноосвітніх навчальних закладах з російською мовою навчання мають таку ж структуру. Контрольні роботи з читання українською мовою та з читання (мова навчання) у загальноосвітніх навчальних закладах (класах) з навчанням польською, молдовською, кримськотатарською, угорською, болгарською, румунською мовами можуть укладати методичні об&#039;єднання вчителів початкових класів за такою ж структурою відповідно до програмових вимог. Усі завдання учні розпочинають виконувати після прочитання тексту. Тестові завдання закритого типу оцінюються 1 балом. Завдання відкритого типу - у межах 2 балів за кожне (частково виконане завдання оцінюється 1 балом). Творчі завдання оцінюються 3 балами з урахуванням змісту викладу, висловлення власної думки, використання засобів виразності мови. Бали за роботу з читання виставляються без урахування помилок за грамотність. Підсумкова контрольна робота з математики проводиться у вигляді комбінованої контрольної роботи або роботи, укладеної з тестових завдань різної форми. Комбінована контрольна робота містить вирази з багатоцифровими числами на визначення порядку дій (з дужками чи без дужок); складені задачі; завдання на порівняння, перетворення одних величин в інші; завдання на знаходження частини від числа; завдання на застосування геометричного матеріалу тощо. Робота тестового характеру містить 12 завдань. Серед них - завдання таких видів: закриті з вибором однієї правильної відповіді; відкриті на доповнення; відкриті з вільним викладом відповіді. Особливостями оцінювання підсумкових контрольних робіт із завданнями тестового характеру є такі: 12 балів ставиться, якщо всю роботу виконано правильно; 10-11 балів - якщо виконано правильно не менше 11 завдань, або виконано всю роботу, проте допущено 1-2 помилки у завданнях закритого типу; 7-9 балів ставиться, якщо виконано 8-9 завдань, у тому числі завдання змістової лінії «Задачі»; 4-6 балів - якщо виконано 6-7 завдань закритого типу; 2-3 бали - якщо правильно виконано 3-4 завдання закритого типу або 1-2 завдання закритого типу, у тому числі, задача. Зміст завдань для підсумкових контрольних робіт сформовано відповідно до вимог, викладених у Програмах для 1-4 класів середньої загальноосвітньої школи (К.: Початкова школа, 2006). Тексти підсумкових контрольних робіт визначаються за збірниками підсумкових контрольних робіт для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України:  Державна підсумкова атестація. Підсумкові контрольні роботи з математики. 4 клас. Укл. Барна М.М., Онопрієнко О.В., Пархоменко Н.Е. Підсумкові контрольні роботи з математики. 4 клас. 2009, 2010; Державна підсумкова атестація. Підсумкові контрольні роботи з української мови для шкіл з українською мовою навчання. 4 клас. Укл. Вашуленко М.С., Пономарьова К.І. 2009, 2010; Державна підсумкова атестація. Підсумкові контрольні роботи з читання для шкіл з українською мовою навчання. 4 клас. Укл. Вашуленко О.В., Третяк О.П., Копликова Т.К., Чернецька О.Г. 2009, 2010; Державна підсумкова атестація. Підсумкові контрольні роботи з української мови для шкіл з російською мовою навчання. 4 клас. Укл. Шереметьєва Н.М., Мартиненко Т.Г. 2009, 2010; Державна підсумкова атестація. Підсумкові контрольні роботи з читання українською мовою для шкіл з російською мовою навчання. 4 клас. Укл. Астахова Т.К., Гайдученко Т.Л. 2009, 2010; Державна підсумкова атестація. Підсумкові контрольні роботи з читання для шкіл з російською мовою навчання. 4 клас. Укл. Новикова Т.Г., Смаковська Т.В. 2009, 2010; Державна підсумкова атестація. Підсумкові контрольні роботи з російської мови для шкіл з російською мовою навчання 4 клас. Укл. Лаптєва Л.І., Лунько Н.І. 2009, 2010.  Кожна з вище означених контрольних робіт проводиться в усіх загальноосвітніх навчальних закладах відповідно до календарного планування на другому чи третьому уроці, окрім понеділка і п&#039;ятниці. На проведення кожної роботи відводиться 1 академічна година. Підсумкові контрольні роботи виконують усі учні, окрім тих, які з поважних причин (хвороба, довготривалі перебування на лікуванні, беруть участь у спортивних змаганнях, переїздах в інші місця проживання, природні катаклізми) не можуть брати участь у написанні підсумкових контрольних робіт. У такому разі оцінки за державну підсумкову атестацію виставляються цим учням за результатами семестрового оцінювання. Додаткові види перевірних робіт у 4-х класах не проводяться. З навчальних предметів, які підлягають державній підсумковій атестації, при виставленні річної оцінки враховуються також результати підсумкових контрольних робіт. II. Державна підсумкова атестація в основній школі Атестація в основній школі проводиться з п&#039;яти предметів: української мови, математики, географії, біології, а також іноземної мови чи іншого гуманітарного предмета за вибором навчального закладу. У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено. Випускники основної школи загальноосвітніх навчальних закладів (класів, груп) з навчанням мовами національних меншин, які прибули із закордону і почали вивчати українську мову в поточному навчальному році, замість атестації з цього предмета можуть, за заявою батьків або осіб, які їх замінюють, та рішенням педагогічної ради, проходити атестацію з мови навчання. Державна підсумкова атестація з української мови проводиться в письмовій формі (диктант) за завданнями, оголошеними Міністерством освіти і науки України. Перевірці під час державної підсумкової атестації підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам&#039;ятовування; уміння ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; уміння належним чином оформлювати роботу. На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту. Використання учнями допоміжних джерел (словники, довідники, підручники тощо) не допускається. Текст диктанту визначатиметься за посібником: Авраменко О.М. Українська мова. Збірник текстів для диктантів. 9 клас. Державна підсумкова атестація. - К.: Грамота, 2010. - 80 с. У збірнику представлено тексти, обсяг яких відповідає вимогам чинної програми з урахуванням того, що державна підсумкова атестація триває довше, ніж звичайна тематична контрольна робота у формі диктанту. Державна підсумкова атестація з української, зарубіжної літератур, а також з літератур національних меншин проводитиметься в усній формі за білетами, які складаються з двох завдань. Завдання білетів враховують розмаїття представлених у чинних програмах тем, відображаючи усталені у шкільній практиці інтерпретації творів української, зарубіжної та інших літератур. У своїх відповідях учні мають продемонструвати сформованість у них базових знань відповідно до чинних програм, уявлення про місце літератури (українська, зарубіжна, національних меншин) у національному і світовому культурному просторах, у міжпредметних зв&#039;язках, уміння висловити свої думки про художній твір, систему образів, характери персонажів, уміння проводити цілісний аналіз та створювати власні інтерпретації до художніх творів, аналізувати різні за жанрами та стилями твори, вміння аргументовано доводити власну думку, відображаючи широке розуміння програмового літературного матеріалу. Під час оцінювання відповідей учнів враховується: знання ними тексту аналізованого твору, розуміння родової й жанрової специфіки та стильової своєрідності художнього твору, багатства його ідейно-художнього змісту та особливостей поетики, сприйняття конкретного твору в літературно-мистецькому контексті епохи, у зв&#039;язках із літературною традицією України і світу, поінформованість школярів щодо основних понять теорії літератури та вміння ці знання застосовувати до матеріалу певного літературного твору, розуміння школярем духовної природи літературної творчості. В окремих білетах для перевірки сформованості в учнів техніки художнього читання та вміння донести через усне слово авторський задум додатково передбачено читання учнем напам&#039;ять віршів або уривків із поетичних чи прозових творів. Формулювання завдань такого типу супроводжують запитання білетів, пов&#039;язані насамперед із поезією; як правило, вони дають учням можливість на власний розсуд вибирати вірш для декламування. Використання учнями під час проведення державної підсумкової атестації з української, зарубіжної та літератур національних меншин допоміжних джерел (підручників, хрестоматій, видань творів програмових авторів, антологій тощо) не допускається. Для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з навчанням польською, молдовською, кримськотатарською, угорською, болгарською, румунською мовами білети розробляються Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій і погоджуються з Міністерством освіти і науки України (тексти завдань подаються до 20 квітня 2010 р. до Міністерства освіти і науки України українською та рідною мовами); російською мовою білети розробляються Міністерством освіти і науки України. У загальноосвітніх навчальних закладах (класах) з навчанням мовами національних меншин за рішенням Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій може проводитися державна підсумкова атестація з мови навчання у формі диктанту. Завдання з польської, молдовської, кримськотатарської, угорської мов визначаються Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з посібників, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України; з російської мови атестація проводиться за посібником «Російська мова. Збірник диктантів для державної підсумкової атестації. 9 клас» (авт. Бикова К.І. та ін. - К.: Генеза, 2010). На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Державна підсумкова атестація з математики у 9-х класах проводиться у формі інтегрованої письмової роботи з алгебри та геометрії за навчальним посібником «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з математики. 9 клас», авт. Бурда М.І. та інші. - Х.: Гімназія, 2010 р. який містить 80 варіантів атестаційних робіт. Кожен варіант атестаційної роботи складається з чотирьох частин, що відрізняються за складністю та формою тестових завдань. У першій частині пропонується 12 завдань з вибором однієї правильної відповіді (8 завдань з алгебри і 4 - з геометрії). Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей указана тільки одна літера, якою позначена правильна відповідь. При цьому учні не зобов&#039;язані наводити будь-які міркування, що пояснюють їх вибір. Правильне розв&#039;язання кожного завдання цього блоку оцінюється одним балом. Друга частина атестаційної роботи складається із 6 завдань (4 завдання з алгебри і 2 - з геометрії) відкритої форми з короткою відповіддю. Таке завдання вважається виконаним правильно, якщо у бланку відповідей записана правильна відповідь (наприклад, число, вираз, корені рівняння тощо). Усі необхідні обчислення, перетворення тощо учні виконують на чернетках. Правильне розв&#039;язання кожного із завдань цього блоку оцінюється двома балами. Третя частина атестаційної роботи складається з 4 завдань (3 завдання з алгебри і 1 - з геометрії), четверта - з 3 завдань (2 завдання з алгебри і 1 - з геометрії) відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання третьої та четвертої частин вважаються виконаними правильно, якщо учень (учениця) навів(ла) розгорнутий запис розв&#039;язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу та дав(ла) правильну відповідь. Правильність виконання завдань третьої та четвертої частин оцінює вчитель відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень. Правильне розв&#039;язання кожного із завдань третьої та четвертої частин оцінюється чотирма балами. Завдання четвертої частини виконують учні класів з поглибленим вивченням математики. Варіанти завдань першої та другої частин атестаційної роботи добирають загальноосвітні навчальні заклади, третьої та четвертої частин - Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за вказаним посібником. Кількість варіантів першої та другої частин атестаційної роботи добираються за чисельністю учнів у класі з найбільшою наповненістю на паралелі. Міністерство освіти і науки Автономної 
Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій визначають не менше чотирьох варіантів третьої та четвертої частин атестаційної роботи. Кожен учень (учениця) у класі має виконувати окремий варіант першої та другої частини атестаційної роботи та один із варіантів, запропонованих класу, третьої (третьої та четвертої) частини атестаційної роботи. Дату проведення державної підсумкової атестації визначають Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Державна підсумкова атестація з математики проводиться протягом 150 хвилин для учнів загальноосвітніх класів. Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують атестаційну роботу протягом 180 хвилин. Відлік часу розпочинається з моменту початку роботи учнів над завданнями. За результатами роботи учням виставляється одна оцінка - з математики. Державна підсумкова атестація з географії проводиться за результатами вивчення шкільного курсу „Географія України» (8-9 клас). Атестація передбачає визначення рівня знань дев&#039;ятикласниками географічних закономірностей, розуміння взаємозв&#039;язків між компонентами природних комплексів, взаємодії природи і господарської діяльності людини, життя людей, їх традицій, звичаїв, ведення господарства тощо. Державна підсумкова атестація з географії може проводитися усно за білетами або письмово за посібниками «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії за курс основної та старшої школи» (авт. Ковальчук Г.О., Паламарчук Л.Б., Скуратович О.Я. - Х.: Гімназія, 2006, 2007, 2008 рр.) або «Географія. Збірник завдань для державної підсумкової атестації. 9-й клас», авт. Паламарчук Л.Б., Гладковський Р.В., Довгань А.І., Совенко В.В. К.: Генеза, 2010 р. Білети містять по три завдання, їх складено у відповідності до чинної навчальної програми для 12-річної школи. Перше завдання охоплює навчальний матеріал курсу «Географія України» (8 клас), друге - навчальний матеріал 9-го класу, третє має практичну спрямованість і передбачає перевірку уміння школярів характеризувати географічні об&#039;єкти і явища з обов&#039;язковим використанням тематичних карт. Під час визначення рівня навчальних досягнень учнів вчителям слід враховувати: правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття географічних понять і закономірностей, влучність вживання географічних та картографічних термінів; самостійність відповіді; логічність, доказовість викладення матеріалу; ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних умінь (робота з картографічними, статистичними та іншими матеріалами). Завдання для атестації у письмовій формі добирають вчителі за одним із зазначених збірників. Завдання збірника (авт. колектив Ковальчук Г.О. та інші) складені за рівнями складності, що передбачені 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень школярів. При комплектуванні завдань для державної підсумкової атестації застосовується принцип їх поступового ускладнення ( завдання I -IV рівнів). У збірнику пропонуються завдання різних типів (тести, робота з контурною картою, робота з атласом, відкриті запитання четвертого рівня, які мають узагальнюючий, систематизуючий, порівняльний характер). На виконання завдання атестації у письмовій формі відводиться до 1,5 астрономічні години. Відлік часу розпочинатиметься після написання вчителем завдання на дошці. Збірник для проведення атестації (авт. колектив Паламарчук Л.Б. та інші) складений за аналогією до збірників, за якими проходить зовнішнє незалежне оцінювання. Вчитель самостійно добирає варіанти тестових завдань (це залежить від рівня підготовки учнів, від їх самостійності, зібраності), може змінювати чи замінювати деякі завдання. Вчитель самостійно приймає рішення щодо кількості варіантів, які будуть використовуватися в одному класі, ураховуючи, що кожен(на) окремий(ма) учень(ця) повинен(на) виконати один варіант тестів, скориставшись матеріалами збірника. Користуватися текстами, підручниками, іншими посібниками (довідниками) під час виконання письмової форми державної підсумкової атестації не дозволяється. Форму проходження атестації обирають учні. Державна підсумкова атестація з біології може проводитися як в усній, так і в письмовій формі. Форму проходження державної підсумкової атестації обирають учні. Державна підсумкова атестація в усній формі проводиться за білетами, укладеними відповідно до чинної навчальної програми для учнів 7 - 9 класів. Білети з біології складаються з трьох запитань. Два запитання спрямовані на перевірку теоретичних знань школярів: перше - про будову та функції організму людини, психофізіологічні особливості її поведінки; 
  друге - про будову та функції інших організмів, їх пристосованість до умов середовища, способу життя, поведінки, значення у природі й житті людини. Третє запитання має практичну спрямованість та передбачає виявлення в учнів уміння застосовувати набуті знання у практичній діяльності та сформованості здоров&#039;язбережної компетенції. Наприклад, запитання щодо профілактики захворювань, вживання алкоголю, наркотиків, ВІЛ-інфікування, надання першої допомоги при зупинці дихання, різних видів кровотеч, опіках, обмороженні, ударах, вивихах тощо. При оцінюванні відповідей учнів необхідно ураховувати рівень сформованості у них предметних компетенцій, зокрема: уміння характеризувати будову та функції окремих біологічних об&#039;єктів, загальні ознаки певних груп організмів, ознаки пристосованості організмів до умов існування; давати порівняльну характеристику об&#039;єктам, явищам і процесам живої природи; встановлювати взаємозв&#039;язки між будовою і функціями; обґрунтовувати правила гігієни і профілактики, надання першої допомоги. Проведення державної підсумкової атестації у письмовій формі здійснюється за збірником «Завдання для державної підсумкової атестації з біології за курс основної школи», авт. Костильов О.В., Андерсон О.А., Задорожний К.М., Зінченко О.П. - К.: Генеза, 2010р. Посібник містить 60 варіантів атестаційних робіт. Кожний варіант атестаційної роботи включає 30 завдань з різних розділів навчальної програми (рослинний світ, гриби, бактерії, тваринний світ, людина), різного рівня складності та різних типів. Серед них: тестові завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей; завдання на встановлення відповідності; завдання на встановлення правильної послідовності; завдання з використанням малюнків, графіків, схем, таблиць; завдання з «відкритою» відповіддю. Таке поєднання дає змогу учневі максимально розкрити свої здібності. Кожен(на) учень(ця) у класі має виконувати окремий варіант. На виконання завдань атестації у письмовій формі відводиться 1,5 астрономічні години. Державна підсумкова атестація з іноземної мови проводитиметься за білетами, що містять завдання трьох видів: читання тексту та виконання післятекстового завдання; письмова робота; бесіда за пропонованими ситуаціями. Перше запитання білетів має на меті перевірити рівень сформованості в учнів умінь і навичок читання, розуміння ними прочитаного матеріалу; уміння узагальнювати зміст прочитаного; виокремлювати ключові слова та визначати за контекстом значення незнайомих слів. Пропонуються різні типи текстів: статті із періодичних видань; листи (особисті, офіційні тощо); оголошення, реклама; розклади (розклад уроків, руху поїздів тощо); меню, кулінарні рецепти; програми (телевізійні, радіо тощо); особисті нотатки, повідомлення. До текстів пропонуються завдання: із вибором правильної відповіді; на встановлення відповідності (добір логічних пар); запитання з короткими відповідями (2-3 слова); встановлення логічного порядку простого тексту; знаходження аргументів та висновків; встановлення зв&#039;язків між інформаційними блоками; вибір назв абзаців тексту із запропонованих назв. Тестові завдання містять варіанти відповідей з однією правильною відповіддю. Друге запитання білетів спрямоване на перевірку рівня сформованості в учнів писемної мовленнєвої компетенції. У частині писемного мовлення пропонуються письмові завдання, що супроводжуються спеціальними поясненнями, які визначають, про що саме учні повинні написати. Учні складають текст на основі конкретних ситуацій та письмових підказок (повідомлень, листів, оголошень, реклами тощо) і візуальних (картинок, фотографій, таблиць, схем). У частині використання мови визначається рівень володіння лексичними, граматичними, семантичними та прагматичними знаннями, що передбачають уміння вільно спілкуватися. Учням пропонуються тести з пропущеними лексичними одиницями або граматичними структурами. Учні заповнюють пропуски поданими словами або словосполученнями. Третє запитання білетів перевіряє рівень сформованості навичок та вмінь мовлення за допомогою зв&#039;язного висловлювання. Зміст і форма висловлювання визначається, зазвичай, ситуацією. Для того щоб зміст завдання усвідомлювався та адекватно сприймався учнями до кожної ситуації подано інструкції, які враховують психологічні особливості та навчальний досвід школярів. Кожна інструкція подається у вигляді віртуальної проблемної ситуації, котру необхідно розв&#039;язати засобами іноземної мови. Оцінюються вміння учнів вибирати з ряду іншомовних засобів ті, що відповідають комунікативному завданню. Важливим складником цього завдання є вміння розгорнути свою відповідь за рахунок часових, просторових, особистісних та інших характеристик згаданого об&#039;єкта або дії, спонукавши співбесідника запитаннями або проханням продовжити мовленнєву взаємодію. Монологічні висловлювання учнів повинні відповідати ситуації, бути повними, послідовними, комунікативно спрямованими (містити особистісні оціночні фрази, власне ставлення учня до об&#039;єкту висловлювання), лексично насиченими, правильно фонетично і граматично оформленими. Державна підсумкова атестація з іноземної мови складається з письмової та усної частини. На виконання письмової частин (використання мови, читання та письмо) та усної - говоріння передбачено 35 хвилин: читання -10 хвилин, говоріння -10 хвилин, письмо -15 хвилин. Державна підсумкова атестація з іноземних мов проводиться на основі матеріалів збірників завдань, які відповідають загальноєвропейським рівням (А2+ - В1).  «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з англійської мови. 9 клас», уклад. Коваленко О.Я., Голобородько С.В. - К.: Генеза, 2010р. «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з німецької мови. 9 клас», уклад. Коваленко О.Я., Горбач Л.В. - К.: Генеза, 2010р. «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з французької мови. 9 клас», уклад. Коваленко О.Я., Клименко Ю.М. - К.: Генеза, 2010р. «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з іспанської мови. 9 клас», уклад. Коваленко О.Я., Костильов А.І. - К.: Генеза, 2010р.  Посібники містить 100 варіантів білетів з кожної мови. Кількість білетів добирається вчителями загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до кількості учнів у класі. У 2009-2010 навчальному році у 9-х класах вперше вивчається новий навчальний предмет - «Правознавство. Практичний курс». Він передбачає вивчення норм права, що стосуються малолітніх і неповнолітніх осіб. Відповідно завдання білетів державної підсумкової атестації побудовані на нерозривній єдності нових для учнів юридичних знань, соціального досвіду учнів, практичних дій щодо вирішення конкретних життєвих проблем. Державна підсумкова атестація з практичного курсу правознавства проводитиметься в усній формі за білетами, котрі містять по два запитання. Перше - має теоретичний характер і вимагає демонстрації розуміння понять і термінів та вміння оперувати ними. Друге завдання кожного білета має практичний характер: юридичні задачі та правові ситуації, що потребують від учнів вміння оперувати однією-двома одиницями змісту, і побудовані на нормах права, що стосуються малолітніх і неповнолітніх осіб. Державна підсумкова атестація з історії України проводитиметься як в усній, так і в письмовій формі. В усній формі - за білетами, котрі містять по два запитання. Завдання охоплюють період з найдавніших часів і до другої половини ХІХ століття включно. Тобто, готуючись до державної підсумкової атестації, учні мають повторити матеріал, котрий вивчався, починаючи з 6 класу. У письмовій формі атестація буде проводитись за збірником, рекомендованим Міністерством освіти і науки України «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з історії України. 9 клас». уклад. В.Власов. - К.: Літера. ЛТД, 2010 р. Збірник містить тестові завдання різної форми: завдання з вибором однієї правильної відповіді; завдання з вибором кількох правильних відповідей; завдання на встановлення відповідності; завдання на встановлення правильної послідовності; завдання відкритої форми з короткою відповіддю; завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Завдання укладені з урахуванням тематичного принципу: кожне завдання сприятиме перевірці рівня сформованості навчальних компетентностей на прикладі певної теми курсу. При цьому теми підібрано за класами відповідно до вимог програми. Для проведення підсумкової державної атестації тести зі збірника обирає вчитель. На виконання завдань відводиться 90 хвилин. Державна підсумкова атестація із всесвітньої історії проводитиметься в усній формі. У білетах зі всесвітньої історії звертається увага на особливості розвитку світової цивілізації наприкінці ХVІІІ - на початку ХХ ст. Під час відповідей учні мають показати уміння аналізувати економічні, соціальні і культурні наслідки промислового перевороту; давати характеристику змін у господарюванні, політичному житті, утвердженні парламентаризму, технічного прогресу. Особливу увагу варто акцентувати на вміннях учнів визначати основні напрямки політичної еволюції провідних держав, розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та їх мисленні. Державна підсумкова атестація з художньої культури покликана виявити в учнів рівень знань з напрямів і стилів художньої культури, видів та жанрів мистецтва, виражальних засобів художньої мови різних видів мистецтва, зв&#039;язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини. Атестація зорієнтована на визначення рівня сформованості в учнів світоглядних компетенцій у сфері художньої культури, вміння учнів зіставляти художні стилі, користуватися мистецтвознавчою термінологією (у межах програми), здатність учнів аргументувати власну точку зору, здійснювати відбір інформації в царині мистецтва. Вона проводитиметься в усній формі за білетами, що складаються з трьох завдань. Білети укладено відповідно до чинної навчальної програми з художньої культури для 9 класу. Перші два завдання білетів відображають розмаїття предста


читать полностью на сайтеwww.osvita-ua.net</description>
      <guid>http://knigovo.org.ua/article_info.php/articles_id/8/article/Pro-poryadok-zakіnchennya-navchalnogo-roku-ta-provedennya-derzhavnoї-pіdsumkovoї-atestacії-u-zagalnoosvіtnіh-navchalnih-zakladah-v-2009-2010-navchalnomu-rocі</guid>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 1970 01:00:00 +0100</pubDate>
    </item>
  </channel>
</rss>
